Watch Dogs 2 — парад вдалих рішень

Автор: Олег Куліков @AbsoKulikov

Минулого року на Е3 Bethesda показала всім, що анонсувати ААА-гру всього лише за 5-6 місяців до її релізу — це прекрасна ідея. Не треба думати, як роками підживлювати хайп, не треба перейматися стосовно графіки, а найголовніше — вам є що показати і що сказати. Гра ж бо фактично готова, увесь контент на місці й разючих змін чекати не слід.

Тішить, що Ubisoft таким же способом “чесного анонсу” вирішила представити Watch Dogs 2. Жодної торгівлі захмарною графікою та порожніми обіцянками, жодної творчої невизначеності. Watch Dogs 2 не назвеш капітальним ремонтом, це радше перебудова: розробники не побоялися взяти молот і розламати до бісової бабці всі доробки попередниці. Все це — задля запровадження цілого жмуту вдалих і потрібних змін.  Однак змінити щось у грі — це лише половина справи. Про це слід також розповісти.

Це як у стосунках: слід спілкуватися, не боятися розповісти про свої мрії, плани, бажання. Навіть якщо щось піде не так, то чесні розмови завжди згладять кути. І навпаки, відсутність комунікації на початках веде до регулярного замовчування, а де хтось мовчить, то інший береться додумувати, і зрештою все закінчується розчаруванням, обманом, виправданнями, сварками різного ступеня вибуховості тощо. А все тому, що бракувало спілкування. І от нестача комунікації — це якраз те, що загубило Watch Dogs.

Watch Dogs 2 — парад вдалих рішень
Зверніть увагу: у правиці персонаж тримає електрошокер.

Watch Dogs, попри досі стабільні відра лайна в її бік, аж ніяк не була поганою грою. Просто щось пішло не так: найбільше захоплювали споглядальні елементи (соціальний вуаєризм, повільні прогулянки Чикаґо з руками в кишенях пальто) і другорядні розваги (захоплення вузлових точок, шахові задачки та цифрові наркотики). Ну і ще можливість окремі завдання виконати взагалі не заходячи на потрібну територію — ось де було справжнє золото, яке дарувало Watch Dogs обличчя. Проте все це — приємні додатки, яскраві значки, а не сама куртка, гарнір, а не смачно приготоване м’ясо.

А от “м’ясна” частина гри вийшла сирою передусім тому, що Watch Dogs — забавка про звичайних бандюків, майже під зав’язку наповнена нудними перестрілками та заїздами на некерованих мильничках, що її розробники насмілилися звати автомобілями.  Ні про яку “GTA з хакерами” навіть мови йти не могло. З іншого боку, самі розробники нічого подібного не обіцяли. І якраз отут слід згадати про брак комунікації.

Від прем’єрного показу гри і аж до релізу Ubisoft узагалі бракувало конкретики. Наче і трейлери показували, і рекламну кампанію вели належно, але нормальних розповідей про начинку гри не було. Звісно, спільнота за такого браку інформації взялася домислювати все сама на основі побаченого. Тут і понеслося. За півроку до релізу на Watch Dogs самі ґеймери поклали неймовірний обсяг очікувань. А потім гра вийшла і стало зрозуміло, що все хакерство зводиться до однієї кнопки, інтерактивних об’єктів надто мало, яскравих персонажів нема та й сама історія розтягнута й дебільна. Додайте сюди ще згадані перестрілки та кермування. Журбинка, ага.

Якби першу Watch Dogs рекламували прозоро, можна було би сказати, що проблема не в грі, а в надмірних очікуваннях самих же гравців. Однак надмірний акцент на картинці, розхвалювання одних елементів та дрібки інформації про інші, брак нормальної комунікації — усе це породило домисли, спекуляції і розбиті сподівання. І як же, як же мене тішить, що Watch Dogs 2 йде геть іншою дорогою.

Watch Dogs 2 — парад вдалих рішень

Усі творчі рішення Watch Dogs 2 вже є не просто тиражним набором змін типу “ось вам новий герой”, “змінимо місце дії”, “розширимо арсенал”, “краща фізика авто” бла-бла-бла. Новинки сиквелу перетворені у повноцінну систему, де все стоїть на своїх місцях та невпинно взаємодіє з іншими елементами. Втім, якщо вже узагальнювати для зручності, то основними елементами цієї системи є герой та місто.

Ейдан Пірс, герой першої частини, заслуговує посісти першого місця в переліку найнудніших протаґоністів в історії ігор. Ґаршасп із однойменної гри, кольорові прямокутники з Thomas Was Alone та навіть планета-гора з Mountain мають в собі більше життя й особистості, ніж цей безбарвний йолоп, котрий не може навіть пальто застебнути для зручності. На тлі цього Маркус Голлоуей із Watch Dogs 2 — просто ковток свіжого повітря. Як порядний чорний, Маркус спритний, побитий життям і навіть встиг відсидіти. Але найголовніше — він хакер, а не найманець з пістолетом. Ну гаразд, пістолети-автомати також будуть (Маркус же без п’яти хвилин OG), але смартфон і — славімо сонце! — ноутбук матимуть більший потенціал.

Хто бачив фільм “Хакери” з Джонні Лі Міллером та Анджеліною Джолі, тому легше вловити суть нового персонажа. Так, це карикатурність на межі фолу, але вона дуже яскраво показує сучасних wizkids, дітей епохи інтернету, розумників-бешкетників, яким лише дай розважитися. Цифрове хуліганство, мемчики, графіті та самопальня зброя (та ж більярдна куля на мотузці), зроблена за туторіалами в неті — це і багато іншого працюватиме у грі на колорит. Звісно, задля кращого іміджу та менших докорів сумління у випадку халепи, цим хлоп’ятам потрібна “праведна” мета. У Маркуса вона є — це і помста тим, через кого він опинився за ґратами, і викриття обману лихих корпорацій. Що все одно не надто пом’якшує руйнівні наслідки його діянь.

Вже на цьому етапі розумієш, що Watch Dogs 2 в принципі може не мати сюжетної кампанії: вистачить лише якоїсь затравочки для ознайомлення з основами і все — гайда забавлятися у відкритому світі. У нас буде стильний головний герой зі своїми тарганами, озброєний передусім кмітливістю і техпримочками, а не вогнепалом.  Герой, який розважається і повністю цим задоволений. Чудове піднаджування гравця самому дуркувати в ігровому світі. Щоправда, хотілося би, аби десь у сюжеті Маркус накоїв щось справді лихе або щоби промайнув викривальний момент, мовляв, “ви не лицарі, а довбані злочинці”. Веселощі веселощами, але за наявності якогось контрасту Watch Dogs 2 тільки виграє як твір (див. Saints Row: The Third, яка змогла це втілити з ювелірною точністю).

Watch Dogs 2 — парад вдалих рішень

Та всі знаряддя Маркуса — атлетизм, ґаджети, влучність — нічого не варті, якщо їх нема де застосувати. І тут на сцену виходить… чи то радше сценою Watch Dogs 2 слугує Сан-Франциско — основна причина, чому недалекі люди волають “О, та вони все скопіпастили з GTA V!”. Для першої частини Чикаґо вибрали через його найбільшу в світі камеризованість, що чудово пасувало вже згаданому соціальному вуаєризмові. Сан-Франциско у свою чергу чудово працює на нову естетику — воно яскраве, молодіжне, сповнене бунтівного духу.  California knows how to party!

Із віртуальним туризмом проблем, певен, не буде — це та галузь, де Ubisoft (не залежно від студії-розробника) в принципі не вміє робити погано. Стосовно транспорту, то за словами очевидців,  у Watch Dogs 2 не залишилося й сліду автодорожніх жахів першої частини. А от що безумовно тішить, так це разюче збільшення інтерактивності: відтепер і “зламати” можна будь-кого, і перелік доступних для вас функцій розширився, і капостей можна наробити більше — чого варта лише можливість хакнути собачий нашийник!

Втім, це активні забави, наша взаємодія зі світом гри. У Watch Dogs 2 нарешті обіцяють створити повноцінну симуляцію міста. Обіцянка солодка, однак останніх три частини Far Cry показали, що робити системність дикої природи Юбі вже навчились. Залишається тільки перевірити, чи вийде зі статистами-людьми зробити світ таким же бурхливим, як із тваринами.

15 листопада — саме тоді ми побачимо, чим зрештою виявиться Watch Dogs 2. Бо хай там як, а робити щось правильно і зробити щось правильно — це не одне і те ж. Поки що Ubisoft йде цілком доречним шляхом, докладаючи всіх зусиль задля спокути першої частини. Залишилося тільки перетворити цей парад вдалих рішень на повноцінну гру, яка не просто продасться багатомільйонним накладом, а за яку буде не соромно навіть за кілька років.

І так, подивіться “Хакерів”. Трешак ще той, зате перевірите, чи зможете витерпіти змінену стилістику Watch Dogs 2.

BMAC Zelda

Сподобалася публікація? Підтримай PlayUA

На платформі Buy Me a Coffee ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Buy Me a Coffee отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!

Підтримати

Останні статті

Пригоди новачків продовжуються. Безжальна Німеччина. Огляд третього етапу WarmUp League Spring Cup 2024

Автор: Андрій Присяжний

image 2024 04 16 19 21 00

Яскраве випробування нового автодрому. Огляд третього етапу 7DRIVE TCR Championship

Автор: Андрій Присяжний

5

Valve повернули Dust2 і зміну рук у Counter-Strike 2

Автор: Андрій Присяжний

p.ua.cs2 left hand

Як почати читати мангу

Автор: PlayUA

manga 02

Перемога вкутана пітьмою. Огляд третього етапу кубку Porsche Supercup 2024

Автор: Андрій Присяжний

p.ua.porsche supercup 2024

Міна в Counter-Strike 2 — плюси, мінуси, підводні камені

Автор: Андрій Присяжний

peter grinbergs 55 claymore4

День дебютів. Огляд другого етапу 7DRIVE TCR Championship

Автор: Андрій Присяжний

3

Як обрати ідеальну ігрову консоль

Автор: PlayUA

steamdeck